Вітаємо Вас Гість!
Неділя, 19.Листопад.2017, 11:23:48 AM
Головна | Реєстрація | Вхід RSS

=========

-------

Скільки у Вас голубів ?
Всього відповідей: 694


MyRadio.com.ua - включи свою музыку

Слухати радіо онлайн

------------


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

---------------

Информационный центр Вестник голубевода

СТОРІНКИ КЛУБІВ ПОШТОВИХ ГОЛУБІВ

Головна » Статті » Статті про голубів

Захворювання голубів

Два захворювання, які в цьому році дуже часто ставали проблемою для голубівників

Трихомонадна епізоотія голубів — захворювання, яке найчастіше зустрічається у молодих птахів даного виду, яке загрожує як пташенятам у гнізді, так і вже відсаджено­му молодняку. У квітні три­хомонадна епізоотія досягає свого піку, а в серпні знову спадає. Зараження молоді проходить від латентно ін­фікованих дорослих голубів через зобне молочко. Поїлки і невеличкі ємності з водою, такі як ринви, можуть бути заражені трихомонадами і тому також розглядаються як джерела інфекції. Типові зміни в організмі пташеняти спричиняються проникнен­ням флагеллят у тканини, причому пато­генність може проявитись за­вдяки певним стресовим си­туаціям, віру­лентності збуд­ника, пошко­дженню слизо­вих оболонок, браком вітамі­нів, схильності до даного за­хворювання, а також вологим і холодним се­зоном. Симп­томи визна­чаються різними варіантами протікання хвороби:

При глотко-зобовій трихо­монадній епізоотії на слизових оболонках дзьоба і глотки ви­никає дифтерійний жовтуватий сироподібний наліт. В області бугорків глотки утворюється мембрана з нашаруваннями, завдяки якій хвороба отримала другу назву „жовтої кнопки". Ці утворення можуть вирости до розмірів квасолини і пере­шкоджати прийому їжі та води. Часто симптоми видно і на слизовій оболонці зоба.

При трихомонадній епізоотії внутрішніх органів найчастіше появляються жовтуваті сиро-подібні некротичні осередки різної величини на печінці.

 

Такі випадки смертельні. Слід відзначити високий рівень змін в організмі і при серцево-легеневій формі. Клінічними симптомами є порушення травлення, від­сутність апетиту, виснажен­ня, які найшвидше стають помітні у пташенят у гнізді. Якщо хворобу вдалось пере­жити, виробляється певний імунітет, так що у старшому віці птахи інфікуються тільки латентно. Діагноз встановлю­ють, досліджуючи мазок із зоба під мікроскопом.

Трихомонадна епізоотія пупка може проявлятись як разом із глотко-зобовою або ж епізоотією вну­трішніх органів, так і окремо вже в пта­шенят кількаденного віку. За кілька днів пуп збільшується приблизно до розмірів перепелиного яйця. Якщо некротичний тромб залишається інкапсульованим, то його можна видалити або він розвиваєть­ся сам. Якщо ж він проникає вглиб, то перекидається на внутрішні органи, що призводить до тих самих симптомів і того ж перебігу хвороби, що й при внутрішній трихомонадній епізоотії.

При змішаній трихомонадній епізоотії проявляються ознаки двох чи більше її видів, одночасно або послідовно. Вона трапляється рідко, закінчується здебіль­шого смертельно.

Терапевтично і профілактично застосо­вують хіміко-терапевтичні засоби у формі нітромідазолдеривату, які діють саме на трихомонад. Під час курсу лікування слід подбати про вітамінні добавки. З профі­лактичною метою дорослі птахи повинні також пройти курс лікування перед по­чатком линьки і другий раз — в квітні/ травні, перед вилуплюванням пташенят. Під час курсу лікування слід відмовитись від вільного польоту.

Пташина віспа, пташина дифтерія, вісподифтероїд птахів, Variola avi­um: інфекційне захворювання птахів, викликане різними видами вірусів ауірох (вірус курячої віспи, вірус голубиної віспи, вірус індичої віспи, вірус перепелиної віспи, вірус канаркової віспи і т.д.) Збудники мають дуже добрий імунітет до різних зовнішніх впливів і у зараженій місцевості можуть місяцями зберігати здатність до інфікування. 1-2 процентний калієвий чи содовий лужний розчин є найбільш дієвим дезінфекційним засобом проти пташиної віспи. Збудники переносяться від заражених або хворих птахів на здорове поголів'я, причому дуже важливе місце посідає непрямий шлях зараження через живих (комахи) та неживих (речі, їжа, вода) переносників. Звичайна інфекція поширюється зазви­чай від тварини до тварини. Вірус же проникає в організм крізь слизові обо­лонки голови і неоперену шкіру на голо­ві, переважно крізь пошкоджені ділянки, що утворились від дряпання і покльову­вання птахів одне одним. Виділення і по­дальше поширення вірусу серед поголів'я відбувається через висипку, шкірочки на ранках, дифтерощних масах, які з них ви­тікають, а також через виділення з очей і носа, включаючи слиз дзьоба. Пташина віспа найчастіше зустрічається восени і взимку, передусім у молодих птахів. Інкубаційний період — від 4 до 20 днів.

Категорія: Статті про голубів | Додав: dik (04.Березень.2017)
Переглядів: 39 | Рейтинг: 0.0/0